Целулар, розчин для ін’єкцій
Є в наявності
Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією та проконсультуйтеся з лікарем.
- Лікарська форма
- розчин для ін`єкцій, по 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 1 блістеру у пачці
- Виробник
- Приватне акціонерне товариство "Лекхім – Харків"
- Код АТС
- A11DB
- Реєстраційний номер
- UA/17259/01/01
- Термін придатності
- 2 роки
Інструкція із застосування Целулар, розчин для ін’єкцій
Загальна інформація
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу ЦЕЛУЛАР (CELULAR)
Склад
діючі речовини: тіаміну гідрохлорид, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін ; 1 мл розчину містить тіаміну гідрохлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 50 мг, піридоксину гідрохлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 50 мг, ціанокобаламіну (у перерахуванні на 100 % речовину) 0,5 мг; допоміжні речовини: лідокаїну гідрохлорид, спирт бензиловий, натрію поліфосфат, калію фериціанід , натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма
Розчин для ін’єкцій . Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина червоного кольору.
Фармакотерапевтична група
Препарати вітаміну В 1 у комбінації з вітаміном В 6 та/або вітаміном В 12 . Код АТХ А11D В.
Фармакодинаміка
Нейротропні вітаміни групи В чинять сприятливу дію при запальних та дегенеративних захворюваннях нервів і рухового апарату. Їх слід застосовувати для усунення дефіцитних станів, а у великих дозах вони мають аналгетичні властивості, сприяють покращенню кровообігу та нормалізують роботу нервової системи і процес кровотворення. Вітамін В 1 є дуже важливою активною речовиною. В організмі вітамін В 1 фосфорилюється з утворенням біологічно активних тіаміндифосфату (кокарбоксилаза) і тіамінтрифосфату (ТТР). Тіаміндифосфат як коензим бере участь у важливих функціях вуглеводного обміну, які мають вирішальне значення в обмінних процесах нервової тканини, впливають на проведення нервового імпульсу в синапсах. При недостатності вітаміну В 1 у тканинах відбувається накопичення метаболітів, у першу чергу молочної і піровиноградної кислоти, що призводить до різних патологічних станів і розладів діяльності нервової системи. Вітамін В 6 у своїй фосфорильованій формі (піридоксаль-5’-фосфат, PALP) є коензимом ряду ферментів, які взаємодіють у загальному неокисному метаболізмі амінокислот. Через декарбоксилювання вони залучаються до утворення фізіологічно активних амінів (адреналіну, гістаміну, серотоніну, допаміну, тираміну), через трансамінування — до анаболічних і катаболічних процесів обміну (наприклад, глутамат-оксалоацетаттрансаміназа, глутаматпіруваттрансаміназа, γ-аміномасляна кислота, α-кетоглутараттрансаміназа), а також до різних процесів розщеплення і синтезу амінокислот. Вітамін В 6 діє на 4 різних ділянках метаболізму триптофану. У межах синтезу гемоглобіну вітамін В 6 каталізує утворення α-аміно-β-кетоадинінової кислоти. Вітамін В 12 необхідний для процесів клітинного метаболізму. Він впливає на функцію кровотворення (зовнішній протианемічний фактор), бере участь в утворенні холіну, метіоніну, креатиніну, нуклеїнових кислот, має знеболювальну дію.
Фармакокінетика
Після парентерального введення тіамін розподіляється в організмі. Приблизно 1 мг тіаміну розпадається щоденно. Метаболіти виводяться із сечею. Дефосфорилювання відбувається у нирках. Біологічний період напіввиведення тіаміну становить 0,35 години. Накопичення тіаміну в організмі не відбувається завдяки обмеженому розчиненню в жирах. Вітамін В 6 фосфорилюється та окиснюється до піридоксаль-5-фосфату. У плазмі крові піридоксаль-5-фосфат і піридоксаль зв’язуються з альбуміном. Формою, яка транспортується, є піридоксаль. Для проходження через клітинну мембрану піридоксаль-5-фосфат, зв’язаний з альбуміном, гідролізується лужною фосфатазою у піридоксаль. Вітамін В 12 після парентерального введення утворює транспортні білкові комплекси, які швидко абсорбуються печінкою, кістковим мозком та іншими проліферативними органами. Вітамін В 12 надходить у жовч і бере участь у кишково-печінковій циркуляції. Вітамін В 12 проходить через плаценту. Клінічні характеристики.
Показання
Системні неврологічні захворювання, спричинені встановленим дефіцитом вітамінів B 1 , B 6 і B 12 , якщо вони не можуть бути усунені дієтичним харчуванням .
Протипоказання
Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; гостре порушення серцевої провідності; гостра форма декомпенсованої серцевої недостатності. Вітамін В 1 — протипоказано при алергічних реакціях. Вітамін В 6 — протипоказано застосовувати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення (оскільки можливе підвищення кислотності шлункового соку). Вітамін В 12 — протипоказано застосовувати при еритремії, еритроцитозі, тромбоемболії. Лідокаїн. Підвищена індивідуальна чутливість до лідокаїну або до інших амідних місцевоанестезуючих засобів, наявність в анамнезі епілептиформних судом на лідокаїн, тяжка брадикардія, тяжка артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок, тяжкі форми хронічної серцевої недостатності (ІІ–ІІІ ступеня), синдром слабкості синусового вузла, синдром Вольфа — Паркінсона — Уайта, синдром Адамса — Стокса, атріовентрикулярна блокада ІІ і ІІІ ступеня, гіповолемія, тяжкі порушення функції печінки/нирок, порфірія, міастенія. Період вагітності та годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Тіамін повністю розкладається сульфітовмісними розчинами. Інші вітаміни можуть бути інактивовані у присутності продуктів розпаду вітаміну В 1 . Терапевтичні дози вітаміну В 6 можуть послабити ефект L-допи. Інші взаємодії існують з ізоніазидом, D-пеніциламіном та циклосерином. Коли лідокаїн вводять парентерально, серцеві побічні ефекти можуть посилюватися при застосуванні адреналіну або норадреналіну. Інші взаємодії існують із сульфонамідами. У разі передозування місцевих анестетиків адреналін та норадреналін застосовувати не можна.
Особливості застосування
Лікарський засіб містить лідокаїну гідрохлорид, і тому його слід вводити лише внутрішньом’язово. Не дозволяється внутрішньовенне (в/в) введення у кровоносну систему. У випадку помилкової внутрішньовенної ін’єкції, залежно від ступеня важкості симптомів, потрібен медичний контроль або спостереження в стаціонарних умовах. Довготривале, понад 6 місяців, застосування лікарського засобу може призвести до оборотної периферичної сенсорної нейропатії. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) / дозу натрію, тобто практично вільний від натрію. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (39 мг) / дозу калію, тобто практично вільний від калію. Цей лікарський засіб містить бензиловий спирт. Бензиловий спирт пов’язаний із ризиком серйозних побічних ефектів («синдром задишки») у новонароджених та дітей молодшого віку. Через ризик накопичення і токсичності (метаболічний ацидоз) великі кількості бензилового спирту слід застосовувати тільки з обережністю та у разі крайньої необхідності, особливо людям із порушенням функції печінки або нирок, а також під час вагітності та в період грудного годування.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Під час вагітності рекомендована добова норма вітаміну В 1 становить 1,2 мг у 2-му триместрі і 1,3 мг у 3-му триместрі, а вітаміну В 6 — 1,9 мг з 4-го місяця вагітності. Під час вагітності застосовувати лікарський засіб можна лише у разі, коли у пацієнтки підтверджено дефіцит вітамінів В 1 і В 6 , оскільки безпека дозування, що перевищує рекомендовану добову дозу, ще не встановлена. Під час грудного годування рекомендована добова норма споживання вітаміну В 1 становить 1,3 мг, а вітаміну В 6 — 1,9 мг. Вітамін В 1 та В 6 проникають у грудне молоко. Високі дози вітаміну В 6 можуть зменшувати кількість молока. Лікарський засіб містить 100 мг вітаміну В 6 в ампулі, тому його не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю. Розглядати можливість застосування цього лікарського засобу під час вагітності та грудного годування слід лише після оцінки ризику/користі лікарем.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Лікарський засіб не впливає на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.
Спосіб застосування та дози
У тяжких (гострих) випадках лікування розпочинати з 2 мл розчину внутрішньом’язово 1 раз на добу до зняття гострих симптомів. Для продовження лікування призначати по 2 мл (1 ін’єкцію) 2–3 рази на тиждень. Протягом терапії рекомендується щотижневий лікарський контроль. Слід прагнути до того, щоб якомога раніше перейти на пероральну терапію. Допускається лише внутрішньом’язове (в/м) введення. Не дозволяється внутрішньовенне (в/в) введення в кровоносну систему. У випадку помилкової внутрішньовенної ін’єкції, залежно від ступеня важкості симптомів, потрібен медичний контроль або спостереження в стаціонарних умовах. Для підтримання або продовження терапевтичного курсу ін’єкцій або для профілактики рецидиву рекомендується застосовувати препарати для перорального застосування аналогічної фармакотерапевтичної групи .
Діти
Лікарський засіб не застосовувати дітям.
Передозування
Вітамін В 1 має широкий терапевтичний діапазон. Дуже високі дози (більше 10 г) виявляють курареподібний ефект, пригнічуючи провідність нервових імпульсів. Вітамін В 6 має дуже низьку токсичність. Надмірне застосування вітаміну В 6 у дозах більше 1 г на добу протягом кількох місяців може призвести до нейротоксичних ефектів. Невропатії з атаксією і розлади чутливості, церебральні конвульсії зі змінами на ЕЕГ, а також в окремих випадках гіпохромна анемія і себорейний дерматит були описані після введення більше 2 г на добу. Вітамін В 12 : після парентерального введення (у рідкісних випадках — після перорального застосування) доз препарату вищих, ніж рекомендовані, спостерігались алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісна форма акне. При тривалому застосуванні у високих дозах можливе порушення активності ферментів печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція. Лікування: терапія симптоматична. Лідокаїн. Симптоми: психомоторне збудження, запаморочення, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, тремор, порушення зору, тоніко-клонічні судоми, кома, колапс, можлива атріовентрикулярна блокада, пригнічення центральної нервової системи, зупинка дихання. Перші симптоми передозування у здорових людей виникають при концентрації лідокаїну в крові більше 0,006 мг/кг, судоми — при 0,01 мг/кг. Лікування: припинення введення препарату, оксигенотерапія, протисудомні засоби, вазоконстриктори (норадреналін, мезатон), при брадикардії — холінолітики (0,5–1 мг атропіну). Можливе проведення інтубації, штучної вентиляції легенів, реанімаційних заходів. Діаліз неефективний.
Побічні реакції
Для визначення частоти побічних реакцій використано такі терміни: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1.000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10.000 до < 1/1.000), дуже рідко (< 1/10.000), невідомо (частоту неможливо оцінити на основі наявних даних). З боку імунної системи: невідомо — бензиловий спирт може викликати алергічні реакції; дуже рідко — реакції гіперчутливості (наприклад: екзантема, задишка, шоковий стан, ангіоневротичний набряк). З боку шкіри: д уже рідко — пітливість, вугри, шкірні реакції зі свербежем та кропив’янкою. З боку серцево-судинної системи: д уже рідко — тахікардія. Загальний стан та місце введення: н евідомо — системні реакції через швидке накопичення (випадкова внутрішньовенна ін’єкція, ін’єкція в тканину з високим кровопостачанням) або передозування. Запаморочення, блювання, брадикардія, порушення серцевого ритму, судоми. Печіння в місці ін’єкції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням : https:// aisf . dec . gov . ua.
Термін придатності
2 роки.
Умови зберігання
Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 °С до 8 °С. Несумісність. Тіамін несумісний із окислювальними і редукуючими сполуками: хлоридом ртуті, йодидом, карбонатом, ацетатом, таніновою кислотою, залізо-амоній-цитратом, а також із фенобарбіталом натрієм, рибофлавіном, бензилпеніциліном, глюкозою і метабісульфітом, оскільки інактивується в їх присутності. Мідь прискорює розпад тіаміну; крім того, тіамін втрачає свою дію при збільшенні значень рН (більш ніж 3). Вітамін В 12 несумісний з окислювальними і редукуючими сполуками і солями важких металів. У розчинах, що містять тіамін, вітамін В 12 , як і інші фактори комплексу групи В, швидко руйнується продуктами розпаду тіаміну (низькі концентрації іонів заліза можуть захистити від цього). Також рибофлавін, зокрема в поєднанні з дією світла, чинить руйнівну дію; нікотинамід прискорює фотоліз, тоді як антиоксиданти чинять інгібувальну дію.
Упаковка
По 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 1 блістеру в пачці .
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.