Магнефар В6, таблетки

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу магнеФАР ® В 6

діючі речовини: магнію гідроаспарагінату тетрагідрат та піридоксину гідрохлорид ; 1 таблетка містить магнію гідроаспарагінату тетрагідрату 500 мг (відповідає 34 мг Mg 2+ ) та піридоксину гідрохлориду 5 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат , гіпромелоза .

Таблетки . Основні фізико-хімічні властивості: овальні довгасті двоопуклі таблетки білого кольору з розподільчою рискою з одного боку.

Комплекс вітамінів групи В з мінералами. Код АТ X А11Е С.

Магній належить до незамінних катіонів, необхідних для нормального проходження метаболічних процесів в організмі. Він бере участь в АТФ-залежних ферментативних реакціях, є стабілізатором клітинних мембран та внутрішньоклітинних органел. Магній бере участь у регуляції метаболізму нервової, опорно-рухової, дихальної, серцево-судинної та кровотворної систем, а також в обміні гормонів (у тому числі статевих). Захищає міокард від гіпоксії та ішемії. Діє заспокійливо, зменшує нервово-м’язову збудливість, забезпечує нормальне скорочення м’язів. Вітамін В 6 (піридоксину гідрохлорид ) бере участь у метаболізмі амінокислот, обміні вуглеводів та ліпідів, а також у процесі синтезу гемоглобіну. Одночасне застосування магнію і піридоксину гідрохлориду сприяє посиленню ефекту кожного з них. Так, вітамін В 6 підвищує концентрацію магнію у плазмі крові та еритроцитах, зменшує екскрецію з сечею. Магній, у свою чергу, активує процес біотрансформації піридоксину гідрохлориду у печінці на активний метаболіт піридоксаль-5-фосфат. Комбіноване застосування вітаміну В 6 і магнію компенсує дефіцит цих речовин і підвищує їх абсорбцію в кишечнику та проходження у клітини завдяки утворенню хелатного комплексу «вітамін В 6 – магній – амінокислоти».

Магній дуже добре всмоктується з травного тракту. Внутрішньоклітинний вміст магнію майже у 10 разів вищий (99 %), ніж позаклітинний. Його концентрація у периферичній крові становить 0,75 – 1,25 ммоль/л (як правило 0,8 – 0,9 ммоль/л). У крові близько 55 % магнію знаходиться в іонізованому стані. 32 % зв’язано з білками плазми крові, а решта – 13 % становлять комплексні сполуки з аніонами. В нирках до 70 % магнію плазми крові зазнає клубочкової фільтрації, 95–97 % його реабсорбується у ниркових канальцях. Піридоксину гідрохлорид легко розчиняється у воді, добре всмоктується при пероральному введенні, накопичується в печінці. В організмі внаслідок фосфорилювання перетворюється на піридоксальфосфат , який є активною формою піридоксину, що бере участь в обмінних процесах або перебуває у формі піридоксаміну . Продукти його метаболізму виводяться з сечею. Клінічні характеристики.

Профілактика та лікування станів дефіциту магнію та піридоксину гідрохлориду (вітаміну В 6 ).

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; фенілкетонурія ; гіпермагніємія ; гіпервітаміноз В 6 ; гостра ниркова недостатність; атріовентрикулярна (АВ) блокада; міастенія гравіс; виражена артеріальна гіпотензія ; хвороба Паркінсона, що лікується леводопою без супутнього застосування периферичних інгібіторів декарбоксилази леводопи ; порушення всмоктування; діарея .

Слід уникати одночасного застосування з леводопою , оскільки при цьому дія леводопи інгібується, коли її застосування не супроводжується прийомом інгібіторів периферичної допа-декарбоксилази . Застосування піридоксину у будь-яких кількостях не показане, якщо прийом леводопи не супроводжується прийомом інгібіторів допа-декарбоксилази . Магній зменшує абсорбцію теофіліну, тетрацикліну, фторхінолонів , препаратів заліза, фторидів , фосфатів та пероральних антикоагулянтів – похідних варфарину . Фосфати, високі дози кальцію, надлишок ліпідів та фітатів зменшують всмоктування магнію з травного тракту. Діуретики ( фуросемід , етакринова кислота) , цисплатин , циклосерин , мінералокортикоїди збільшують виведення магнію з сечею. Аміноглікозидні антибіотики, релаксанти скелетної мускулатури та колістин при супутньому застосуванні з препаратами магнію можуть спричиняти м ’ язовий параліч. Олужнення сечі зменшує виведення хінідину із сечею, що збільшує ризик його передозування. Вітамін В 6 може зменшувати концентрацію фенітоїну у сироватці крові. Застосування циклосерину , гідралізину , ізоніазиду , пеніцилінаміну та пероральних контрацептивів збільшує потребу у вітаміні В 6 . Довготривале застосування калійзберігаючих діуретиків може підвищувати резорбцію магнію у ниркових канальцях та спричинити гіпермагніємію . Інші лікарські засоби, які містять магній, зокрема проносні засоби та антациди , при одночасному застосуванні з магнію гідроаспартатом можуть спричинити передозування магнієм, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Препарат слід з обережністю застосовувати з глікозидами наперстянки.

При супутньому дефіциті кальцію дефіцит магнію необхідно усунути ще до початку застосування препаратів кальцію. Пацієнти з серцевою та нирковою недостатністю повинні перед початком лікування препаратом Магнефар ® В 6 проконсультуватися з лікарем. Якщо у хворого ниркова недостатність середньої тяжкості, препарат необхідно застосовувати з обережністю, щоб уникнути ризику розвитку гіпермагніємії . При застосуванні антибіотиків групи тетрациклінів разом з препаратом Магнефар ® В 6 інтервал між прийомом цих препаратів має становити не менше 3 годин. Дефіцит магнію може бути: – первинний – через вроджену аномалію метаболізму магнію (хронічна вроджена гіпомагніємія ); – вторинний – через неадекватне надходження (нераціональне харчування, хронічне зловживання алкоголем, винятково парентеральне харчування); через порушення шлунково-кишкового всмоктування (хронічна діарея, шлунково-кишковий свищ, гіпопаратирeoз ); через втрати на нирковому рівні (захворювання канальців, значна поліурія, зловживання діуретиками , хронічний пієлонефрит, первинний гіперальдостеронізм , лікування цисплатином ). У пацієнтів із тяжким дефіцитом магнію застосування препарату слід розпочинати з його введення внутрішньовенно. Це також показано пацієнтам з мальабсорбцією .

Невідомо, чи становить застосування лікарського засобу якийсь ризик для плода, оскільки відповідних великих та контрольованих клінічних досліджень застосування у період вагітності не проводилось. Тому питання про лікування препаратом у період вагітності або годування груддю вирішує лікар з урахуванням співвідношення користь для жінки ризик для плода (дитини).

Не впливає.

Магнефар ® В 6 призначений для внутрішнього застосування. Таблетки необхідно приймати після прийому їжі, запиваючи водою (не менше 200–250 мл). При дефіциті магнію та вітаміну В 6 : – дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають 1 – 2 таблетки 3 рази на добу; – дітям віком від 6 років (з масою тіла понад 20 кг ) до 12 років призначають по 1 таблетці 3 рази на добу. Для профілактики: – дорослим і дітям віком від 12 років зазвичай призначають по 1 – 2 таблетки 1 раз на добу. Будь-яке збільшення дози потрібно погодити з лікарем.

Лікарський засіб не застосовують дітям віком до 6 років.

Симптоми передозування рідко спостерігаються у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тривале застосування у дозах, що перевищують рекомендовані, може спричиняти виникнення симптомів, зазначених у розділі «Побічні ефекти», а також артеріальну гіпотензію , м’язову слабкість, порушення чутливості, біль у кінцівках, зниження сухожильних рефлексів, утруднення дихання, аритмії як наслідок молочно-лужного синдрому, пригнічення центральної нервової системи, патологічні зміни на ЕКГ, кому, зупинку серця та параліч дихання, анурію. У разі передозування слід вживати велику кількість рідини перорально , а також вводити внутрішньовенно (внутрішньовенне введення фізіологічного розчину у тяжких випадках). Негайно після гідратації слід застосувати фуросемід або інші діуретики . При неефективності попередніх заходів слід застосувати кальцитонін . Пацієнтам з нормальною функцією нирок та низьким р івнем фосфатів у сироватці крові можна призначити фосфати перорально. Пацієнтам з нирковою недостатністю необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Зазвичай лікарський засіб переноситься добре. З боку серця : передсердно-шлуночкова блокада (АВ-блокада). З боку травного тракту : біль у животі, діарея, нудота, блювання, метеоризм, які зазвичай зникають після відміни лікарського засобу. З боку шкіри : почервоніння шкіри, алергічні реакції, включаючи висипи, свербіж, кропив’янку. Тривале регулярне застосування піридоксину у добовій дозі 50 мг може спровокувати сенсорну нейропатію , у дозах, що перевищують 200 мг/добу – дефіцит фолієвої кислоти, розлади дихання та дерматози.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній коробці.

Без рецепта.

БІОФАРМ Лтд. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Валбжиска 13, 60-198 Познань, Польща.