Лігато 150 мг, капсули

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу ЛІГАТО ® (LYGATO)

діюча речовина: прегабалін ; 1 капсула містить 75 мг або 150 мг, або 300 мг прегабаліну ; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; тальк; оболонка капсули: желатин, титану діоксид (Е 171), патентований синій V (E 131) (для капсул по 75 мг); желатин, титану діоксид (Е 171) (для капсул по 150 мг); титану діоксид (Е 171), еритрозин (Е 127), кармоїзин (Е 122), діамантовий синій FCF (E 133), желатин (для капсул по 300 мг).

Капсули тверді. Основні фізико-хімічні властивості: тверді капсули по 75 мг: синьо-білі тверді желатинові капсули розміром «4», заповнені порошком майже білого кольору; тверді капсули по 150 мг: білі-білі тверді желатинові капсули розміром «2», заповнені порошком майже білого кольору; тверді капсули по 300 мг: коричнево-білі тверді желатинові капсули розміром «0», заповнені порошком майже білого кольору.

Анальгетики. Інші анальгетики та антипіретики . Габапентиноїди . Прегабалін. Код АТХ N02ВF02. Фармакологічні властивості

Діюча речовина — прегабалін , що є аналогом гамма- аміномасляної кислоти [(S)-3-( амінометил )-5-метилгексанова кислота]. Механізм дії. Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею ( α 2 -δ білок) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі. Клінічна ефективність і безпека Нейропатичний біль. Під час досліджень було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропатії , постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали. Прегабалін вивчали під час 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13 тижнів із режимом прийому препарату двічі на добу та під час досліджень тривалістю до 8 тижнів із режимом прийому тричі на добу. Загалом профілі безпеки та ефективності режимів прийому двічі й тричі на добу були подібними. У ході клінічних досліджень тривалістю до 12 тижнів, в яких прегабалін застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування. Під час контрольованих клінічних досліджень периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієнтів, яким застосовували прегабалін , та у 18 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, яким застосовували прегабалін , та у 18 % пацієнтів із групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, частка пацієнтів, що відповіли на терапію, становила 48 % у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо. У ході контрольованого клінічного дослідження нейропатичного болю центрального походження у 22 % пацієнтів, яким застосовували прегабалін , та у 7 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Епілепсія. Додаткове лікування. Прегабалін вивчали під час 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів із режимом прийому двічі або тричі на добу. Загалом профілі безпеки та ефективності режимів прийому двічі й тричі на добу були подібними. Зменшення частоти судомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.

Ефективність та безпека прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n = 65) і з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12-тижневого плацебоконтрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебоконтрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до <4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, а також результати двох відкритих досліджень безпеки тривалістю 1 рік з участю 54 та 431 дитини відповідно віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» і «Побічні реакції»). У 12-тижневому плацебоконтрольованому дослідженні дітям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50 % зменшення парціальних судомних нападів, порівняно з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р = 0,0068 порівняно з плацебо), 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р = 0,2600 порівняно з плацебо), та у 22,6 % тих, хто отримував плацебо. У 14-денному плацебоконтрольованому дослідженні дітям (віком від 1 місяця до <4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14 мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні і під час заключного візиту становила відповідно 4,7 і 3,8 при застосуванні прегабаліну в дозі 7 мг/кг/добу, 5,4 і 1,4 при застосуванні прегабаліну в дозі 14 мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 у разі прийому плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів порівняно з плацебо (p = 0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо. У 12‑тижневому плацебоконтрольованому дослідженні пацієнтів із первинними генералізованими тоніко- клонічними (ПГТК) нападами 219 пацієнтам віком від 5 до 65 років (з них 66 осіб віком від 5 до 16 років) було призначено прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу (максимум 300 мг / добу) або 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) чи плацебо як допоміжну терапію. Принаймні 50 % зменшення частоти ПГТК нападів спостерігалося у 41,3 %, 38,9 % та 41,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу, прегабалін у дозі 10 мг/кг/добу та плацебо відповідно. Монотерапія (для пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням). Прегабалін вивчали в ході 1 контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів з режимом прийому двічі на добу. При застосуванні прегабаліну не було досягнуто меншої ефективності порівняно зі застосуванням ламотриджину , згідно з оцінкою через 6 місяців за кінцевою точкою — відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися. Генералізований тривожний розлад. Прегабалін вивчали під час 6 контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривалого дослідження профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців. Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижні 1. У ході контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, яким застосовували прегабалін , та у 38 % пацієнтів із групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від початкового рівня до кінцевої точки. Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, яким застосовували прегабалін , ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих клінічних досліджень виконувалося у понад 3600 пацієнтів. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, яким застосовували прегабалін , та у 11,7 % пацієнтів із групи плацебо. Зміни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін , та у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо. Фіброміалгія . Ефективність прегабаліну була встановлена в одному 14-тижневому подвійно сліпому плацебоконтрольованому мультицентровому дослідженні (F1) та в одному 6‑тижневому рандомізованому дослідженні відміни (F2). У ці дослідження залучалися пацієнти з діагнозом « фіброміалгія » на основі критеріїв Американського коледжу ревматології (поширений біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль у щонайменше 11 з 18 специфічних больових точок). Дослідження продемонстрували зниження болю за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та за опитуванням щодо впливу фіброміалгії .

Фармакокінетичні показники прегабаліну у рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препарати, та у пацієнтів із хронічним болем. Абсорбція. Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі крові протягом 1 години після однократного або багатократного застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90 % і не залежить від дози. При багатократному застосуванні рівноважний стан досягається через 24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації ( C max ) приблизно на 25–30 % і подовження значень t max приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції. Розподіл. Під час доклінічних досліджень було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється в молоко щурів у період лактації. У людини об’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові. Метаболізм. У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну приблизно 98 % радіоактивної речовини виводилося з сечею у вигляді незміненого прегабаліну . Частка N- метильованої похідної прегабаліну — основного метаболіту препарату, що визначався у сечі, — становила 0,9 % від введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S- енантіомера прегабаліну в R- енантіомер . Виведення. Прегабалін виводиться зі системного кровотоку у незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні до кліренсу креатиніну (див. підрозділ «Ниркова недостатність» нижче). Пацієнтам із порушенням функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози препарату (див. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»). Лінійність/нелінійність. Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для усього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (<20 %). Фармакокінетика при багатократному застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні однократної дози. Таким чином, немає потреби у плановому контролі концентрацій прегабаліну у плазмі крові. Стать. Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну у плазмі крові. Ниркова недостатність. Кліренс прегабаліну прямо пропорційний до кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну у плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу застосовувати додаткову дозу (див. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»). Печінкова недостатність. Спеціальних фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводили. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться зі сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки мало значущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

По 7 капсул у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

Медокемі Лімітед / Medochemie Limited .

Константинуполес 1-10, Лімассол , 3011, Кіпр/ Konstantinoupoleos 1-10, Limassol , 3011, Cyprus.