Амізон макс 500 мг, капсули

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу АМІЗОН ® МАКС (AMIZON ® MAX)

діюча речовина: амізон ® (енісаміум йодид); 1 капсула містить амізону ® (енісаміуму йодиду) 0,5 г; допоміжна речовина: магнію стеарат; желатинова капсула містить: желатин, титану діоксид (E 171), жовтий захід FCF (E 110).

Капсули. Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричної форми. Корпус білого кольору, кришечка оранжевого кольору. Вміст капсули – кристалічний порошок жовтого або жовто-зеленого кольору.

Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Код ATХ J05A Х17.

Механізм дії Противірусна дія енісаміуму пов’язана з прямим пригніченням РНК-залежної РНК-полімерази вірусу грипу та SARS-CoV-2. Фармакодинаміка Енісаміум чинить противірусну дію проти різних штамів вірусу грипу типу A (H1N1, H3N2, H5N1, H7N9), вірусу грипу B, респіраторно-синцитіального вірусу, а також штамів альфа-коронавірусу NL-63 та бета-коронавірусу SARS-CoV-2 in vitro . Енісаміум йодид продемонстрував ефективність відносно штамів вірусу грипу типу А та В у дослідженнях in vitro з використанням диференційованих нормальних людських бронхо-епітеліальних клітин людини (NHBE), клітин гепатоцелюлярної карциноми людини (HepG2), клітин рабдоміосаркоми людини (RD), клітин колоректальної аденокарциноми людини (Caco-2). У тхорів, як репрезентативній тваринній моделі для дослідження грипу, енісаміум йодид скорочував час виділення вірусу грипу через носові змиви тхорів порівняно з контрольною групою плацебо. Клінічна ефективність В дослідженні у пацієнтів з гострими респіраторними вірусними інфекціями, у тому числі з грипом, лікування енісаміумом йодидом в добовій дозі 1500 мг (500 мг 3 рази на добу) забезпечувало позитивну динаміку захворювання, що проявлялось більш вираженим зменшенням симптомів вірусної інфекції порівняно з таким при застосуванні плацебо (табл. 1). Раннє і статистично значуще зниження вірусних антигенів в назальних мазках було виявлено у пацієнтів, які отримували енісаміум йодид, порівняно з пацієнтами групи плацебо (табл. 2). Лікування енісаміумом йодидом призвело до підвищення рівня сироваткового інтерферону порівняно із групою плацебо. Таблиця 1. Полегшення симптомів вірусної інфекції після лікування енісаміумом йодидом (кількість пацієнтів / %) Доба Кашель Риніт Слабкість Головний біль енісаміум йодид плацебо енісаміум йодид плацебо енісаміум йодид плацебо енісаміум йодид плацебо 0 59 98,3 % 40 100 % 56 93,3 % 37 92,5 % 59 98,3 % 40 100 % 56 93,3 % 34 85 % 3 58 96,7 % 40 100 % 50 83,3 % 35 87,5 % 42 70 % ** 39 97,5 % 31 51,7 % 25 62,5 % 7 39 65 % 38 95 % 13 21,7 % 29 72,5 % 17 28,3 % 22 55 % 6 10 % * 13 32,5 % 14 4 6,7 % 22 55 % 0 2 5 % 1 1,7 % 7 17,5 % 0 3 7,5 % Таблиця 2. Динаміка визначення вірусного антигену (кількість пацієнтів / %) Доба Вірусні антигени Антигени вірусу грипу енісаміум йодид плацебо енісаміум йодид плацебо 0 60 (100 %) 40 (100 %) 33 (66 %) 22 (55 %) 3 17 (28,3 %) 29 (72,5 %) 8 (13 %) 16 (40 %) 7 1 (1,7 %) 6 (15 %) 1 (1,7 %) 1 (2,5 %) Результати клінічного дослідження третьої фази показали, що енісаміум йодид добре переноситься та є клінічно ефективним, що було продемонстровано: - скороченням тривалості періоду підвищеної температури на 1,1 дня; - скороченням тривалості катаральних та конституціональних симптомів; - зменшенням застосування відхаркувальних і судинозвужувальних засобів; - зменшенням кількості днів непрацездатності; - зменшенням періоду виділення вірусів та суттєвим зменшенням кількості пацієнтів, у яких виявлялись вірусні антигени, у порівнянні з групою хворих, які отримували плацебо. Більша ефективність енісаміуму спостерігалась, коли лікування розпочиналось раніше. В багатоцентрове, подвійно сліпе, рандомізоване, плацебоконтрольоване дослідження ефективності та безпеки лікарського засобу Амізон ® Макс було включено 592 пацієнти з COVID-19 середнього ступеня тяжкості, які в комбінації з базовою терапією отримували або Амізон ® Макс, або плацебо. Первинною кінцевою точкою ефективності дослідження був час до настання покращення стану пацієнта, що вимірювалось збільшенням вихідної оцінки стану пацієнта за модифікованою шкалою ВООЗ (таблиця 3) на 2 бали. Пацієнти, включені до групи плацебо, отримували перорально по 1 капсулі плацебо кожні 6 годин, 4 рази на добу. Пацієнти, що приймали Амізон ® Макс, отримували по 1 капсулі лікарського засобу Амізон ® Макс кожні 6 годин, 4 рази на добу. Лікування тривало повних 7 днів (168 годин). Таблиця 3. Модифікована шкала тяжкості стану пацієнтів ВООЗ Бал Стан хворого 1 Смерть 2 Госпіталізований, потребує штучної вентиляції легень (ШВЛ) або екстракорпоральної мембранної оксигенації 3 Госпіталізований, потребує неінвазивної вентиляції або високопоточної оксигенотерапії 4 Госпіталізований, потребує додаткової терапії киснем 5 Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем, але потребує постійної медичної допомоги (пов’язаної з COVID-19 або іншої) 6 Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем та більше не потребує постійної медичної допомоги 7 Не госпіталізований, але існує обмеження діяльності та/або потребує підтримувальної терапії киснем удома 8 Не госпіталізований, обмежень у діяльності немає Результати дослідження продемонстрували, що терапія з використанням лікарського засобу Амізон ® Макс достовірно (р = 0,00945) пришвидшує настання покращення стану хворого на COVID-19 на 2 бали за вищенаведеною модифікованою шкалою ВООЗ у порівнянні з групою пацієнтів, які отримували плацебо. Переважаючу ефективність комбінованої терапії з застосуванням лікарського засобу Амізон ® Макс при лікуванні пацієнтів з COVID-19 підтверджують також результати щодо вторинних кінцевих точок ефективності, а саме: - на 15-й день дослідження в групі плацебо було виписано 85,7 % пацієнтів, а у групі Амізон ® Макс – 94,4 % пацієнтів. Різниця часток становила 8,6 %, і ці відмінності були статистично значущими (р = 0,018), що свідчить на користь переважаючої ефективності лікарського засобу Амізон ® Макс у порівнянні з плацебо; - спостерігалося більш швидке достовірне зменшення вираженості кашлю в групі застосування лікарського засобу Амізон ® Макс у порівнянні з групою плацебо на 3-й, 4‑й і 5-й дні лікування (р = 0,009; 0,018 і 0,007 відповідно); - застосування лікарського засобу Амізон ® Макс в комплексній терапії COVID-19 дозволяє достовірно (р = 0,016) запобігти погіршенню стану хворого і збільшенню дихальної недостатності в процесі лікування. Так частка пацієнтів, у яких відбулося погіршення стану на 1 бал за модифікованою шкалою ВООЗ, склала в групі плацебо 8,4 % , а в групі застосування лікарського засобу Амізон ® Макс – 2,1 %, відмінності між групами були достовірними (р = 0,016). Аналіз часу до настання моменту погіршення стану пацієнта на 1 бал методом Каплана – Меєра та із застосуванням логрангового критерію для порівняння груп засвідчив більшу ефективність лікарського засобу Амізон ® Макс у порівнянні з плацебо (р = 0,009) у запобіганні погіршенню стану пацієнта, розвитку більш тяжкої дихальної недостатності та розвитку ускладнень; - в групі хворих, які приймали у складі комплексної терапії Амізон ® Макс, не було жодного летального випадку і усі пацієнти видужали впродовж 21 дня, в той час як у групі плацебо сталося три (3) летальні випадки і один пацієнт не досяг первинної кінцевої точки за період перебування у дослідженні, що є вагомим аргументом на користь застосування лікарського засобу Амізон ® Макс у комплексній терапії COVID‑19. Фармакокінетика Абсорбція Енісаміум йодид швидко всмоктується: пік концентрації в плазмі досягався через 1,6–2,4 години після однократного прийому. Абсолютна біодоступність у людини не вивчалась, тоді як відносна біодоступність становила менше 5 %. Рівноважний стан у разі перорального прийому 500 мг тричі на добу і 1000 мг двічі на добу досягався через 3 дні. Кумуляція препарату не була виявлена. Дослідження на собаках показало, що при пероральному введенні енісаміуму йодиду 35 % застосованої дози всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція у гризунів становила менше 5 %. Їжа помітно знижувала біодоступність енісаміуму йодиду. Середні значення C max і AUC inf при застосуванні 1500 мг після прийому їжі були знижені відповідно на 46,8 % і 26,6 % порівняно з такими показниками при застосуванні 1500 мг натще. Середній показник t max збільшувався після прийому їжі: при прийомі натще – 0,75 години, після прийому їжі – 2,75 години. Розподіл Ступінь зв’язування енісаміуму йодиду з білками сироватки у людини низький. Біотрансформація Вихідна сполука (енісаміум йодид) у людини частково підлягає конверсії шляхом гідроксилювання, а також зв’язування з глюкуроновою кислотою (менше ніж 5 %). CYP 2D6, ймовірно, відіграє несуттєву роль в метаболізмі енісаміуму йодиду. Інші вивчені ферменти цитохрому Р450 не мають суттєвого впливу на процеси метаболічного перетворення вихідної сполуки. Елімінація Енісаміум йодид переважно виділяється в незміненому вигляді з сечею. Після перорального введення радіоактивно міченого енісаміуму йодиду собакам екскреція з фекаліями становила 32–35 %. Медіана періоду напіввиведення одноразових доз енісаміуму йодиду лежить в діапазоні від 2,69 до 3,35 години і від 6,00 до 7,34 години після багатократного введення протягом 10 днів. Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів Пацієнти літнього віку Фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводились. Пацієнти з ураженням печінки та нирок Фармакокінетика енісаміуму йодиду в спеціальних популяціях не вивчалась. Однак на основі результатів фармакокінетичних досліджень, зважаючи на наявність ренального і ентерального шляхів виведення, а також на низький рівень метаболізму енісаміуму йодиду, у суб’єктів з органічним ураженням печінки і нирок не слід очікувати істотного накопичення енісаміуму в плазмі при короткочасному застосуванні (до 7 днів) цього лікарського засобу. Таким чином, погіршення профілю безпеки у пацієнтів із зазначеними вище органічними захворюваннями малоймовірне. Клінічні характеристики.

Лікування грипу та ГРВІ. Лікування COVID-19 середнього ступеня тяжкості в комбінації з базовою терапією.

Підвищена чутливість до препаратів, які містять йодид, молекулярний йод або ковалентно зв’язаний йод, а також до інших компонентів препарату.

Енісаміум йодид може знизити поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитовидною залозою на період до 6 тижнів. Слід уникати одночасного застосування йодовмісних лікарських засобів, а також контрастних речовин і лікарських препаратів, що містять ковалентно зв’язаний йод; обробки ран великої площі з використанням йодовмісних антисептиків (наприклад, молекулярний йод) через можливе збільшення ризику порушення функції щитовидної залози.

Прийом енісаміуму йодиду призводить до збільшення рівня йодиду в плазмі. Вторинне підвищення рівня циркулюючого йодиду запускає механізм саморегуляції функції щитовидної залози, при якому пригнічується захоплення неорганічного йодиду тиреоцитами, що сприяє запобіганню надлишкового утворення тиреоїдних гормонів; при цьому транзиторно підвищується рівень тиреотропного гормону (феномен Вольфа – Чайкова). Цей ефект триває кілька днів; після припинення курсу лікування функція щитовидної залози нормалізується. В окремих випадках спостерігалося транзиторне підвищення тиреотропного гормону протягом декількох тижнів. Відсутня інформація щодо впливу енісаміуму йодиду на пацієнтів з порушенням функції щитовидної залози і пацієнтів, у яких раніше розвинувся гіпотиреоз. Проте доцільно контролювати функцію щитовидної залози під час лікування енісаміумом йодидом. Інші йодовмісні препарати не рекомендується використовувати під час лікування і протягом 7 днів після закінчення лікування енісаміумом йодидом. Допоміжні речовини Лікарський засіб містить жовтий захід FCF (E 110), що може спричиняти алергічні реакції.

Протипоказано застосовувати препарат у період вагітності, оскільки клінічні дослідження енісаміуму йодиду за участю вагітних жінок не проводились. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого впливу на репродуктивну функцію/ фертильність. Годування груддю Невідомо, чи виділяється енісаміум йодид або його метаболіти з грудним молоком у людини. Неможливо виключити ризик потрапляння енісаміуму йодиду в організм новонародженого/немовляти.

Прийом препарату Амізон ® Макс не впливає на здатність керувати автотранспортом чи працювати з іншими механізмами.

Амізон ® Макс застосовувати всередину, не розжовуючи, за 2 години до прийому їжі. Дорослим призначають у дозі 500 мг (0,5 г) 3 рази або 1000 мг (1 г) 2 рази на добу. Для пацієнтів з COVID-19 енісаміум йодид призначають в комбінації з базовою терапією у дозі 500 мг (0,5 г) 4 рази на добу. Максимальна разова доза – 1000 мг (1 г), добова – 2000 мг (2 г). Тривалість лікування – 7 днів.

Препарат у даній лікарській формі дітям не застосовувати.

Жодних повідомлень про передозування препаратом Амізон ® Макс не було отримано в клінічних дослідженнях та під час післяреєстраційного застосування. Специфічного антидоту не існує.

Найбільш поширеними побічними реакціями (ПР) були розлади смаку, фолікуліт, назофарингіт, головний біль і лімфаденопатія (в плацебо-контрольованих дослідженнях фази I). Про більшість цих ПР повідомлялося одноразово, і зникали вони спонтанно. У більшості пацієнтів вищезазначені ПР не призвели до припинення прийому енісаміуму йодиду. У плацебо-контрольованому дослідженні фази III були зареєстровані слабовиражені шлунково‑кишкові розлади (гіркий смак у роті), печія та печіння в горлі. Враховувалися лише побічні явища, які частіше відзначалися в групі енісаміуму йодиду, порівняно з групою плацебо, і про які повідомлялося більше ніж у двох осіб. В таблиці 4 наведено побічні реакції, які спостерігалися в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату. Частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100) та частота невідома (неможливо встановити за наявними даними). Таблиця 4 Клас системи органів Дуже часто Часто Нечасто Частота невідома* Дослідження Підвищені рівні стимулюючого гормону щитовидної залози в крові Підвищення артеріального тиску Загальні розлади Втомлюваність Інфекції та інвазії Фолікуліт Назофарингіт Риніт Порушення з боку органів дихання, грудної клітки і середостіння Задишка Порушення з боку крові і лімфатичної системи Лімфаденопатія Порушення з боку нервової системи Головний біль Запаморочення Порушення з боку органів зору Набряк повік Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини Артралгія Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Еритема Набряк обличчя Свербіж обличчя Набряк Свербіж Висип Папульозний висип Кропивʼянка Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Діарея Сухість в роті Розлади смаку Диспепсія Нудота Блювання Біль у животі *Повідомлення у післяреєстраційний період. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це забезпечує постійний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про всі підозрювані побічні реакції за допомогою державної системи звітності.

4 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати в сухому, захищенному від світла місці при температурі не вище 25 ° С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері. По 1 або 2 блістери в пачці.

Без рецепта.

АТ «Фармак». Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 04080, м . Київ, вул. Кирилівська, 74.