Ептаза 400 мг, таблетки

ИНСТРУКЦИЯ по медицинскому применению лекарственного средства ЭПТАЗА (EPTASE)

действующее вещество: эслиткарбазепин; 1 таблетка содержит эслиткарбазепина ацетата 200 мг или 400 мг, или 800 мг; вспомогательные вещества: натрия кроскармеллоза, гипромеллоза, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат.

Таблетки. Основные физико-химические свойства: таблетки по 200 мг: удлинённой формы таблетки без оболочки, белого или почти белого цвета, с тиснением «EC 1» с одной стороны и функциональной делительной линией – с другой; таблетки по 400 мг: двояковыпуклые, круглой формы таблетки без оболочки, белого или почти белого цвета, с тиснением «EC 2» с одной стороны и плоские – с другой; таблетки по 800 мг: удлинённой формы таблетки без оболочки, белого или почти белого цвета, с тиснением «EC 4» с одной стороны и функциональной делительной линией – с другой.

Противоэпилептические средства, производные карбоксамида. Код АТХ N03A F04.

Механизм действия

Точный механизм действия эсликарбазепина ацетата неизвестен. Однако согласно результатам электрофизиологических исследований in vitro, эсликарбазепина ацетат и его метаболиты стабилизируют инактивированное состояние потенциалзависимых натриевых каналов, препятствуя их активации, и таким образом препятствуют повторяющемуся возбуждению нейронов.

Фармакодинамические эффекты

Эсликарбазепина ацетат и его активные метаболиты предотвращают развитие эпилептических приступов на доклинических моделях, что позволяет прогнозировать его противосудорожное действие у человека. У человека фармакологическая активность эсликарбазепина ацетата проявляется главным образом с помощью его активного метаболита – эсликарбазепина.

Абсорбція Еслікарбазепіну ацетат значною мірою метаболізується в еслікарбазепін. Після прийому всередину концентрація еслікарбазепіну ацетату у плазмі крові зазвичай залишається нижче рівня кількісного визначення. Для еслікарбазепіну С max досягається через 2–3 години після прийому (t max ). Біодоступність лікарського засобу можна вважати високою, оскільки кількість метаболітів, що виявляються в сечі, становить більш ніж 90 % дози еслікарбазепіну ацетату. Розподіл Зв’язування еслікарбазепіну з білками плазми крові відносно низьке (< 40 %) та не залежить від його концентрації. Згідно з результатами досліджень in vitro , присутність варфарину, діазепаму, дигоксину, фенітоїну і толбутаміду не впливає на ступінь зв’язування еслікарбазепіну з білками плазми крові. Еслікарбазепін у свою чергу практично не впливає на зв’язування з білками плазми крові варфарину, діазепаму, дигоксину, фенітоїну та толбутаміду. Біотрансформація Еслікарбазепіну ацетат при першому проходженні через печінку швидко й інтенсивно метаболізується у свій головний активний метаболіт – еслікарбазепін – шляхом пресистемного гідролізу. Стаціонарна концентрація еслікарбазепіну у плазмі крові досягається через 4–5 днів застосування препарату 1 раз на добу, що відповідає ефективному періоду напіввиведення близько 20–24 годин. У ході досліджень з участю здорових добровольців і дорослих пацієнтів з епілепсією період напіввиведення становив 10–20 та 13–20 годин відповідно. Незначна кількість таких метаболітів виявляється у плазмі крові: R-лікарбазепін і окскарбазепін, які є активними, а також кон’югати еслікарбазепіну ацетату, еслікарбазепіну, R-лікарбазепіну і окскарбазепіну з глюкуроновою кислотою. Еслікарбазепіну ацетат не впливає на свій власний метаболізм і кліренс. Еслікарбазепін є слабким індуктором ізоферменту CYP3A4 і інгібує ізофермент CYP2C19. Під час досліджень еслікарбазепіну на свіжих гепатоцитах людини спостерігалась помірна активація глюкуронідації, зумовлена ізоферментом UGT1A1. Виведення Метаболіти еслікарбазепіну ацетату виводяться із системного кровотоку переважно шляхом ниркової екскреції в незміненому вигляді та у формі кон’югату з глюкуроновою кислотою. Загалом еслікарбазепін та його глюкуронід становлять більше 90 % загальних метаболітів, що виводяться із сечею (приблизно 2/3 – у незміненій формі та 1/3 – у формі глюкуроніду). Лінійність / нелінійність У діапазоні доз 400–1200 мг, як у здорових добровольців, так і у пацієнтів з епілепсією еслікарбазепіну ацетат показує лінійну і дозозалежну фармакокінетику. Пацієнти літнього віку (від 65 років) Фармакокінетичний профіль еслікарбазепіну ацетату не змінюється у пацієнтів літнього віку з кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв. Пацієнти з порушенням функції нирок Метаболіти еслікарбазепіну ацетату виводяться із системного кровотоку головним чином нирками. Згідно з результатами дослідження з участю пацієнтів із нирковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня, кліренс лікарського засобу залежить від функції нирок. Під час лікування еслікарбазепіну ацетатом для пацієнтів (дорослі та діти віком від 6 років) із кліренсом менше 60 мл/хв рекомендується коригування дози. У дітей віком від 2 до 6 років еслікарбазепіну ацетат використовувати не рекомендується. У цьому віці внутрішня активність процесу елімінації ще незріла. Гемодіаліз видаляє метаболіти еслікарбазепіну ацетату з плазми крові. Пацієнти з порушеннями функції печінки Фармакокінетику та метаболізм еслікарбазепіну ацетату оцінювали у здорових добровольців та пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після багаторазового перорального прийому лікарського засобу. Помірна печінкова недостатність не впливала на фармакокінетику еслікарбазепіну ацетату. У разі легкої та помірної печінкової недостатності корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика еслікарбазепіну не вивчалась. Стать Дослідження з участю пацієнтів і здорових добровольців не виявили залежності фармакокінетики еслікарбазепіну ацетату від статі. Діти Як і у дорослих, еслікарбазепіну ацетат значною мірою метаболізується в еслікарбазепін. Після прийому всередину концентрація еслікарбазепіну ацетату у плазмі крові зазвичай залишається нижче рівня кількісного визначення. С max еслікарбазепіну досягається через 2–3 години після прийому (t max ). Встановлено, що маса тіла впливає на об’єм розподілу та кліренс. Крім того, не можна виключати роль віку, незалежно від маси тіла, на кліренс еслікарбазепіну ацетату, особливо для наймолодшої вікової групи (2–6 років). Діти віком до 6 років Популяційна фармакокінетика показує, що в підгрупі дітей віком від 2 до 6 років потрібні дози 27,5 мг/кг/доба і 40 мг/кг/доба, щоб досягти впливу, еквівалентного терапевтичним дозам 20 і 30 мг/кг/доба у дітей віком від 6 років. Діти віком від 6 років Популяційна фармакокінетика вказує на те, що вплив еслікарбазепіну, що відповідно спостерігається при дозах 20 і 30 мг/кг/доба у дітей віком від 6 років, порівняний з таким у дорослих, які отримують 800 і 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу. Клінічні характеристики.

Применять лекарственное средство для: • монотерапии при парциальных судорожных приступах, со вторичной генерализацией или без неё, у взрослых пациентов с впервые выявленной эпилепсией; • дополнительной терапии при парциальных судорожных приступах, со вторичной генерализацией или без неё, у взрослых пациентов и детей от 6 лет.

Гиперчувствительность к действующему веществу или к любому производному веществу (например, к карбамазепину, окскарбазепину), а также к любому из вспомогательных веществ. Атриовентрикулярная (АВ) блокада II или III степени.

Дослідження взаємодій проведені тільки у дорослих пацієнтів. Еслікарбазепіну ацетат активно метаболізується, утворюючи еслікарбазепін, який виводиться головним чином шляхом глюкуронідації. In vitro еслікарбазепіну ацетат проявляє властивості слабкого індуктора ізоферменту CYP3A4 і УДФ-глюкуронілтрансферази. In vivo еслікарбазепін індукує метаболізм лікарських засобів, які метаболізуються переважно з участю ферменту CYP3A4 (наприклад, симвастатин). Таким чином, при одночасному застосуванні з еслікарбазепіну ацетатом може бути необхідним підвищення дози лікарських засобів, які метаболізуються ферментом CYP3A4. In vivo еслікарбазепін може індукувати метаболізм лікарських засобів, які виводяться здебільшого шляхом кон’югації за допомогою УДФ-глюкуронілтрансферази. На початку або наприкінці лікування еслікарбазепіном або при зміні дози може знадобитися 2–3 тижні для досягнення нового рівня активності ферменту. Таку затримку у часі слід брати до уваги, якщо еслікарбазепін застосовувати безпосередньо перед або в комбінації з іншими лікарськими засобами, для яких може бути необхідним регулювання дози при одночасному застосуванні з еслікарбазепіном. Еслікарбазепін має інгібувальні властивості щодо CYP2С19. Тому може виникати взаємодія, коли високі дози еслікарбазепіну ацетату приймати одночасно з лікарськими засобами, що метаболізуються головним чином з участю CYP2С19 (наприклад, фенітоїн). Взаємодії з іншими протиепілептичними лікарськими засобами Карбамазепін У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 800 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та 400 мг карбамазепіну 2 рази на добу призводило до зниження на 32 % впливу активного метаболіту – еслікарбазепіну, що, вірогідно, спричинено індукцією глюкуронідації. При цьому змін в активності карбамазепіну або його метаболіту карбамазепіну епоксидну не відзначалося. Залежно від індивідуальної реакції, може виникнути необхідність у підвищенні дози еслікарбазепіну ацетату при його одночасному застосуванні з карбамазепіном. Дослідження з участю пацієнтів показали, що одночасне застосування з карбамазепіном підвищує ризик таких побічних реакцій: диплопія, аномалії координації та запаморочення. Не можна виключати підвищення ризику виникнення інших специфічних побічних реакцій через одночасне застосування карбамазепіну та еслікарбазепіну ацетату. Фенітоїн У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та фенітоїну призводило до зниження на 31–33 % впливу активного метаболіту еслікарбазепіну, що, вірогідно, спричинено індукцією глюкуронідації, а також до середнього підвищення на 31–35 % впливу фенітоїну, що, вірогідно, спричинено інгібуванням CYP2С19. Таким чином, відповідно до індивідуальної реакції може виникнути необхідність у підвищенні дози еслікарбазепіну ацетату та зменшенні дози фенітоїну. Ламотриджин Глюкуронідація є основним шляхом метаболізму як для еслікарбазепіну, так і для ламотриджину, тому взаємодія є очікуваною. У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та ламотриджину супроводжувалося незначною середньою фармакокінетичною взаємодією (вплив ламотриджину зменшився на 15 %) між еслікарбазепіну ацетатом та ламотриджином, отже, потреби в корекції дози немає. Однак з огляду на можливу індивідуальну варіабельність взаємодії еслікарбазепіну ацетату та ламотриджину у деяких осіб цей ефект може бути клінічно значущим. Топірамат У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та топірамату не призводило до значних змін активності еслікарбазепіну, але на 18 % зменшував вплив топірамату, що, вірогідно, зумовлено зниженням біодоступності топірамату. Немає необхідності в корегуванні дози . Вальпроат та леветирацетам Аналіз фармакокінетичних даних, отриманих у ході дослідження фази ІІІ з участю дорослих пацієнтів з епілепсією, показав, що одночасне застосування з вальпроатом та леветирацетамом не впливає на активність еслікарбазепіну, однак ці відомості не підкріплені стандартними дослідженнями взаємодії лікарських засобів. Окскарбазепін Не рекомендується одночасне застосування еслікарбазепіну ацетату з окскарбазепіном, оскільки це може спричинити надлишковий вплив активних метаболітів. Інші лікарські засоби Пероральні контрацептиви При застосуванні еслікарбазепіну ацетату у дозі 1200 мг 1 раз на добу у жінок, які застосовували комбіновані пероральні контрацептиви, було виявлено зниження системного впливу левоноргестралу та етинілестрадіолу в середньому на 37 % та 42 % відповідно, що, вірогідно, спричинено індукцією CYP3A4. Тому жінки репродуктивного віку повинні використовувати адекватну контрацепцію протягом лікування еслікарбазепіном, а також до кінця поточного менструального циклу після припинення лікування. Симвастатин У ході дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні симвастатину з 800 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу виявлено зменшення системного впливу симвастатину в середнього на 50 %, що, вірогідно, зумовлено індукцією CYРЗА4. Може виникнути необхідність у підвищенні дози симвастатину при одночасному застосуванні з еслікарбазепіну ацетатом. Розувастатин У ході дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні розувастатину із 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу виявлено зменшення системного впливу розувастатину в середньому на 36–39 %. Механізм такого зниження невідомий, але може бути пов’язаний або лише з впливом на активність переносника розувастатину, або також з індукцією його метаболізму. Оскільки зв’язок між впливом та активністю лікарського засобу незрозумілий, рекомендується контролювати реакцію на лікування (наприклад, рівні холестерину). Варфарин При одночасному застосуванні варфарину з 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу встановлено невелике (23 %), але статистично значуще зниження впливу S-варфарину. Впливу на фармакокінетику R-варфарину або на коагуляцію не було. Однак з огляду на можливу індивідуальну варіабельність взаємодії у перші тижні після початку або закінчення одночасного лікування варфарином та еслікарбазепіну ацетатом необхідна особлива уважність щодо контролю міжнародного нормалізаційного індексу (МНІ). Дигоксин У ході дослідження з участю здорових добровольців не виявлено впливу 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу на фармакокінетику дигоксину. Це підтверджує, що еслікарбазепіну ацетат не впливає на транспортний Р-глікопротеїн. Інгібітори моноаміноксидази (МАО) З огляду на структурний взаємозв’язок еслікарбазепіну ацетату з трициклічними антидепресантами взаємодія між еслікарбазепіну ацетатом і МАО теоретично можлива.

Суицидальное поведение Сообщалось о суицидальных мыслях и поведении у пациентов, получавших противоэпилептические средства по нескольким показаниям. Метаанализ рандомизированных плацебо-контролируемых исследований противоэпилептических лекарственных средств также показал некоторое повышение риска суицидальных мыслей и поведения. Механизм такого риска неизвестен, но имеющиеся данные не исключают повышения риска и при применении эсликарбазепина ацетата. Поэтому необходим мониторинг пациентов на признаки суицидальных мыслей и поведения; следует рассмотреть целесообразность соответствующего лечения. При признаках суицидальных мыслей или поведенческих проявлений пациентам (и лицам, которые за ними ухаживают) рекомендуется обратиться за медицинской помощью. Расстройства со стороны нервной системы Применение эсликарбазепина ацетата может сопровождаться нежелательными побочными реакциями со стороны нервной системы, такими как головокружение и сонливость, которые повышают вероятность случайных повреждений. Прочие особенности применения При необходимости отмены лекарственного средства рекомендуется постепенно прекращать его применение, чтобы минимизировать возможность повышения частоты приступов. Кожные реакции В ходе клинических исследований с участием пациентов с эпилепсией у 1,2 % общей популяции, получавших эсликарбазепин, в качестве побочной реакции возникала сыпь. У пациентов, принимавших эсликарбазепин, были зарегистрированы случаи крапивницы и ангионевротического отека. Ангионевротический отек при гиперчувствительности / анафилактической реакции, связанный с отеком гортани, может быть летальным. При появлении признаков или симптомов повышенной чувствительности применение эсликарбазепина ацетата необходимо прекратить и перейти на альтернативное лечение. В ходе проведения пострегистрационных исследований применения эсликарбазепина ацетата сообщалось о жизнеугрожающих или тяжелых кожных нежелательных реакциях с летальным исходом, в том числе синдроме Стивенса–Джонсона / токсическом эпидермальном некролизе и лекарственной сыпи с эозинофилией и системными проявлениями. Назначая лекарственное средство, следует проинформировать пациентов о признаках и симптомах кожных реакций. Если появляются признаки и симптомы, свидетельствующие об этих реакциях, необходимо немедленно прекратить приём эсликарбазепина и рассмотреть альтернативную терапию (при необходимости). При появлении таких реакций этим пациентам больше никогда не следует применять эсликарбазепин. Наличие аллеля HLA-B*1502 у пациентов народности хань (уроженцев Китая, Таиланда и других стран Азии) Аллель HLA-B*1502 у пациентов народности хань (уроженцев Китая, Таиланда) тесно связан с риском развития тяжёлых кожных реакций, известных как синдром Стивенса–Джонсона при применении карбамазепина. Химическая структура эсликарбазепина ацетата аналогична химической структуре карбамазепина, поэтому у HLA-B*1502-позитивных пациентов есть риск развития синдрома Стивенса–Джонсона во время лечения эсликарбазепина ацетатом. У народности хань населения Китая и Таиланда носители HLA-B*1502 составляют около 10 %. По возможности у таких лиц необходимо проводить скрининг на наличие этого аллеля перед началом лечения карбамазепином или действующим веществом, схожим по химическому составу. Если подтверждается наличие аллеля HLA-B*1502, применение эсликарбазепина ацетата следует рассматривать при условии, что ожидаемая польза превышает риски. Из-за преобладания этого аллеля у других азиатских народов (например, более 15 % у жителей Филиппин и Малайзии) рекомендуется проводить генетический анализ на наличие HLA-B*1502 у представителей народов, имеющих этот риск. Наличие аллеля HLA-A*3101 у пациентов европейского происхождения и японцев Получены данные, свидетельствующие о том, что аллель HLA-A*3101 связан с повышенным риском возникновения кожных реакций на карбамазепин, в том числе синдрома Стивенса–Джонсона, токсического эпидермального некролиза, лекарственной сыпи с эозинофилией и системными проявлениями, или менее серьёзного острого генерализованного экзантематозного пустулёза и макулопапулёзной сыпи у пациентов европейского происхождения и японцев. Частота наличия аллеля HLA-A*3101 значительно различается в разных этнических популяциях. Аллель HLA-A*3101 выявляется у 2–5 % европейцев и примерно у 10 % японцев. Наличие аллеля HLA-A*3101 повышает риск развития кожных реакций (в основном менее тяжёлых) при применении карбамазепина с 5,0 % в общей популяции до 26,0 % среди пациентов европейского происхождения, в то время как отсутствие данного аллеля может снизить риск с 5,0 % до 3,8 %. Информации о необходимости проведения скрининга на наличие HLA-A*3101 перед началом приёма карбамазепина или химически близких веществ недостаточно. В случаях, когда известно, что пациенты, являющиеся потомками европейцев или японцев, имеют аллель HLA-A*3101, решение о применении карбамазепина или химически сходных соединений принимает врач, если польза от такого лечения превышает риск. Гипонатриемия У 1,5 % пациентов, получавших лекарственное средство, наблюдалась гипонатриемия как побочная реакция. В большинстве случаев гипонатриемия бессимптомна, однако она может сопровождаться такими клиническими симптомами, как усиление эпилептических приступов, спутанность и помутнение сознания. Частота гипонатриемии повышается с увеличением дозы эсликарбазепина ацетата. Необходимо контролировать уровни натрия в сыворотке крови перед и во время лечения пациентов с заболеваниями почек в анамнезе, вызвавшими гипонатриемию, или пациентов, одновременно принимающих лекарственные средства, которые могут приводить к гипонатриемии (например, диуретики, десмопрессин). Кроме того, необходимо определять уровни натрия в сыворотке крови при возникновении клинических признаков гипонатриемии. Одновременно следует определять уровни натрия в сыворотке крови при обычном лабораторном обследовании. При развитии клинически значимой гипонатриемии применение эсликарбазепина ацетата необходимо прекратить. Пролонгация интервала PR В ходе клинических исследований эсликарбазепина ацетата наблюдалось пролонгирование интервала PR. Необходима осторожность при применении пациентами с определёнными медицинскими состояниями (например, низкая концентрация тироксина, нарушения сердечной проводимости) или теми, кто одновременно принимает лекарственные средства, удлиняющие интервал PR. Пациенты с нарушением функции почек При лечении пациентов с нарушениями функции почек необходима осторожность, а дозу следует регулировать в соответствии со значением клиренса креатинина. Пациентам с клиренсом креатинина (КК) < 30 мл/мин применение лекарственного средства не рекомендуется из-за недостаточности данных. Пациенты с нарушением функции печени Поскольку клинические данные о пациентах с лёгкими или умеренными печёночными нарушениями ограничены, а о пациентах с тяжёлыми нарушениями функции печени клинических и фармакокинетических данных нет, эсликарбазепина ацетат следует с осторожностью применять при лёгких или умеренных нарушениях функции печени. В связи с отсутствием клинических данных применение лекарственного средства пациентам с тяжёлыми нарушениями функции печени не рекомендуется.

Беременность

Общий риск, связанный с эпилепсией и противоэпилептическими лекарственными средствами

У детей, рождённых у женщин с эпилепсией, проявления врождённых дефектов в два-три раза превышают 3 % уровень в общей популяции. Чаще всего сообщалось о таких пороках: расщелина губы, сердечно-сосудистые врождённые дефекты и дефекты нервной трубки. При комбинированной противоэпилептической терапии риск врождённых дефектов выше, чем при монотерапии. Поэтому важно, чтобы, по возможности, применялась монотерапия. Женщинам, планирующим беременность, и женщинам репродуктивного возраста необходимы рекомендации специалистов. При планировании беременности необходимо пересмотреть потребности в противоэпилептической терапии. Не следует внезапно прерывать противоэпилептическую терапию, поскольку это может привести к усилению приступов, которые могут иметь серьёзные последствия для матери и ребёнка.

Женщины репродуктивного возраста / контрацепция

Во время лечения эсликарбазепина ацетатом женщинам репродуктивного возраста следует использовать эффективные средства контрацепции. Эсликарбазепина ацетат может негативно взаимодействовать с пероральными контрацептивами. Поэтому следует использовать другие эффективные и безопасные методы контрацепции в течение лечения, а также до конца текущего менструального цикла после прекращения лечения. Женщин репродуктивного возраста следует консультировать относительно использования других эффективных методов контрацепции. Необходимо использовать по крайней мере один эффективный метод контрацепции (например, внутриматочную спираль) или две взаимодополняющие формы контрацепции, включая барьерный метод. В каждом конкретном случае следует оценивать индивидуальные обстоятельства, привлекая пациентку к обсуждению при выборе метода контрацепции.

Риск, связанный с эсликарбазепина ацетатом

Нет данных о применении эсликарбазепина ацетата беременным женщинам. Исследования на животных выявили токсическое влияние на репродуктивную функцию. Риск для людей неизвестен (включая серьёзные врождённые пороки развития, расстройства нервной системы и другие репродуктивные токсические эффекты). Эсликарбазепина ацетат не следует применять в период беременности, за исключением случаев, когда возможная польза превышает риски после тщательного рассмотрения альтернативных вариантов лечения. Если женщина, принимающая эсликарбазепина ацетат, забеременела или планирует беременность, лечение эсликарбазепина ацетатом следует тщательно пересмотреть. Необходимо принимать минимальную эффективную дозу, а также, если это возможно, применять монотерапию в течение первых трёх месяцев беременности. Пациенток необходимо предупредить о повышенном риске дефектов развития и предоставить возможность антенатального обследования.

Мониторинг и профилактика

Противоэпилептические лекарственные средства могут вызывать дефицит фолиевой кислоты, привести к аномалии развития плода. До и во время беременности рекомендуется дополнительно применять фолиевую кислоту. Поскольку эффективность фолиевой кислоты не доказана, можно предлагать специальную антенатальную диагностику, даже для женщин, принимающих фолиевую кислоту.

Новорождённые

У новорождённых, матери которых принимали противоэпилептические лекарственные средства, наблюдалось нарушение гемостаза. В качестве превентивной меры женщине в последние недели беременности и новорождённому следует применять витамин К1.

Грудное вскармливание

Неизвестно, проникает ли эсликарбазепина ацетат в грудное молоко человека. В ходе исследований на животных установлена экскреция эсликарбазепина в грудное молоко. Поскольку нельзя исключить риск для ребёнка в течение лечения эсликарбазепина ацетатом, грудное вскармливание следует прекратить.

Фертильность

Нет данных о влиянии эсликарбазепина ацетата на фертильность у людей. В ходе исследований на животных установлено снижение фертильности после лечения эсликарбазепина ацетатом.

Лекарственное средство оказывает незначительное или умеренное влияние на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами. Некоторые пациенты могут испытывать головокружение, сонливость или зрительные нарушения, особенно в начале лечения. Поэтому пациентам не следует управлять автотранспортом или работать с техническими средствами, пока они не убедятся, что способны выполнять такую работу.

Режим дозування Дорослі пацієнти Еслікарбазепіну ацетат може застосовуватися як монотерапія або додаватися до поточної протисудомної терапії. Рекомендована початкова доза становить 400 мг 1 раз на добу. Через 1 – 2 тижні дозу можна підвищити до 800 мг 1 раз на добу. Відповідно до індивідуальної реакції дозу можна підвищувати до 1200 мг 1 раз на добу. Для деяких пацієнтів, які отримують монотерапію, може бути ефективною доза 1600 мг 1 раз на добу. Особливі групи пацієнтів Пацієнти літнього віку (від 65 років) Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потрібне за умови, що функція нирок не порушена. У зв’язку з обмеженістю даних щодо застосування дози 1600 мг під час монотерапії пацієнтам літнього віку таке дозування не рекомендується для цієї категорії пацієнтів. Пацієнти з порушенням функції нирок При лікуванні дорослих пацієнтів та дітей віком від 6 років із порушенням функції нирок необхідна обережність, а дозу слід корегувати відповідно до значення кліренсу креатиніну (КК): - КК > 60 мл/хв: немає необхідності в корегуванні дози; - КК 30 – 60 мл/хв: початкова доза становить 200 мг (або 5 мг/кг у дітей віком від 6 років) 1 раз на добу або 400 мг (або 10 мг/кг у дітей віком від 6 років) через день протягом 2 тижнів, після чого – 400 мг (або 10 мг/кг у дітей віком від 6 років) 1 раз на добу. Однак відповідно до індивідуальної реакції дозу можна підвищити; - КК < 30 мл/хв: пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок застосування не рекомендується через недостатність даних. Пацієнти з порушеннями функції печінки Немає необхідності в корегуванні дози для пацієнтів із порушенням функції печінки від слабкого до помірного ступеня. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки фармакокінетика еслікарбазепіну не оцінювалась, тому його застосування цим пацієнтам не рекомендується. Спосіб застосування Пероральне застосування. Лікарський засіб можна вживати незалежно від прийому їжі. Для пацієнтів, які не мають змоги проковтнути цілу таблетку, її можна подрібнити та змішати з водою або їжею м’якої консистенції, такою як яблучне пюре, безпосередньо перед прийомом перорально. Перехід на іншу лікарську форму На підставі порівняльних даних з біодоступності таблетованої форми і суспензії можна переводити пацієнтів з однієї лікарської форми на іншу.

Дети в возрасте от 6 лет Рекомендуемая начальная доза составляет 10 мг/кг/сутки 1 раз в сутки. Необходимо увеличивать дозировку еженедельно или через неделю с шагом 10 мг/кг/сутки до 30 мг/кг/сутки в зависимости от индивидуальной реакции. Максимальная доза составляет 1200 мг 1 раз в сутки. Дети с массой тела ≥ 60 кг Детям с массой тела 60 кг или более необходимо назначать ту же дозу, что и для взрослых. Безопасность и эффективность эсликарбазепина ацетата у детей в возрасте до 6 лет не установлены.

Симптомы, наблюдаемые при передозировке эслikарбазепина ацетата, в основном связаны с реакциями со стороны центральной нервной системы (например, судороги всех типов, эпилептический статус) и нарушениями со стороны сердца (например, сердечная аритмия). Специфический антидот неизвестен. В случае передозировки показано соответствующее симптоматическое и поддерживающее лечение. При необходимости метаболиты эсликарбазепина ацетата эффективно выводятся во время гемодиализа.

В ходе клинических исследований (дополнительная терапия и монотерапия) 2434 пациентам с парциальными судорожными приступами применяли эсликарбазепина ацетат (1983 взрослых пациентов и 451 ребёнок), и у 51 % из них возникли побочные реакции. Побочные реакции по интенсивности были в основном слабыми или умеренными и возникали преимущественно в первые недели лечения эсликарбазепина ацетатом. Выявленные риски являются в основном дозозависимыми побочными реакциями, связанными с принадлежностью лекарственного средства к классу карбоксамидов. Наиболее распространёнными побочными реакциями в плацебо-контролируемых исследованиях дополнительной терапии взрослых пациентов с эпилепсией и в активно контролируемых исследованиях монотерапии, сравнивавших эсликарбазепина ацетат и карбамазепин с контролируемым высвобождением, были головокружение, сонливость, головная боль и тошнота. Большинство побочных реакций были зарегистрированы у < 3 % пациентов любой группы лечения. В ходе пострегистрационных исследований лечения эсликарбазепина ацетатом сообщалось о тяжёлых кожных нежелательных реакциях, в том числе синдроме Стивенса – Джонсона/токсическом эпидермальном некролизе и медикаментозной сыпи с эозинофилией и системными проявлениями. Перечень побочных реакций В таблице 1 приведён перечень побочных реакций, связанных с эсликарбазепина ацетатом, наблюдавшихся в ходе клинических исследований и пострегистрационного наблюдения. Критерии оценки частоты возникновения нежелательных явлений: очень часто (≥ 1/10), часто (от ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (от ≥ 1/1000 до < 1/100), частота неизвестна (не может быть оценена на основании имеющихся данных). Внутри одной категории частоты побочные реакции приведены в порядке снижения серьёзности. Таблица 1 Побочные реакции, связанные с эсликарбазепином, наблюдавшиеся в ходе клинических исследований и пострегистрационного наблюдения Системы органов Очень часто Часто Нечасто Частота неизвестна Со стороны крови и лимфатической системы Анемия Тромбоцитопения, лейкопения Со стороны иммунной системы Повышенная чувствительность Со стороны эндокринной системы Гипотиреоз Со стороны обмена веществ и питания Гипонатриемия, снижение аппетита Нарушение баланса электролитов, дегидратация, гипохлоремия Состояние, подобное синдрому неадекватной секреции АДГ, с симптомами летаргии, тошнотой, головокружением, снижением осмолярности сыворотки крови, рвотой, головной болью, спутанностью сознания или другими неврологическими признаками и симптомами Психические расстройства Бессонница Психотическое расстройство, апатия, депрессия, нервозность, возбуждение, раздражительность, снижение внимания/гиперактивные расстройства, психоз, изменения настроения, плаксивость, психомоторная заторможенность, тревожность Со стороны нервной системы Головокружение, сонливость Головная боль, нарушение внимания, тремор, атаксия, нарушение равновесия Нарушение координации, нарушение памяти, амнезия, гиперсомния, седативный эффект, афазия, дизестезия, дистония, вялость, паросмия, мозжечковый синдром, конвульсии, периферическая нейропатия, нистагм, нарушение речи, дизартрия, ощущение жжения, парестезия, мигрень Со стороны органа зрения Диплопия, размытость зрения Нарушение зрения, осциллопсия, нарушение бинокулярного движения глаз, гиперемия глаз Со стороны органа слуха и вестибулярного аппарата Вертиго Гипоакузия, шум в ушах Со стороны сердца Сердцебиение, брадикардия Со стороны сосудов Гипертензия (включая гипертонический криз), гипотензия, ортостатическая гипотензия, гиперемия, периферическая холодность Со стороны органов дыхания, грудной клетки и средостения Носовое кровотечение, боль в груди Со стороны желудочно-кишечного тракта Тошнота, рвота, диарея Запор, диспепсия, гастрит, боль в животе, сухость во рту, дискомфорт в животе, вздутие живота, гингивит, мелена, зубная боль Панкреатит Со стороны печени и желчевыводящих путей Нарушения функции печени Со стороны кожи и подкожных тканей Сыпь Алопеция, сухость кожи, гипергидроз, эритема, воспаление кожи, зуд, дерматит, аллергия Токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивенса–Джонсона, медикаментозная сыпь с эозинофилией и системными проявлениями, отёк Квинке, крапивница Со стороны опорно-двигательной системы и соединительной ткани Миалгия, нарушения обмена веществ в костях, мышечная слабость, боли в конечностях Со стороны почек и мочевыводящих путей Инфекции мочевыводящих путей Общие нарушения и реакции в месте введения Утомляемость, нарушение походки, астения Недомогание, озноб, периферические отёки Влияние на результаты лабораторных и инструментальных исследований Увеличение массы тела Снижение артериального давления, уменьшение массы тела, повышение артериального давления, уменьшение содержания натрия в крови, уменьшение содержания хлоридов в крови, повышение содержания остеокальцина, снижение гематокрита, уменьшение содержания гемоглобина, повышение уровня печёночных ферментов Травмы, отравления и осложнения от проведения исследования Лекарственная токсичность, падения, термический ожог Описание отдельных побочных реакций Со стороны органа зрения и нервной системы При одновременном назначении эсликарбазепина ацетата и карбамазепина в ходе плацебо-контролируемых исследований отмечались следующие нежелательные реакции: диплопия (у 11,4 % пациентов при одновременном приёме карбамазепина и у 2,4 % пациентов, не принимавших карбамазепин), нарушение координации движений (у 6,7 % пациентов при одновременном приёме карбамазепина и у 2,7 % пациентов, не принимавших карбамазепин) и головокружение (у 30,0 % пациентов при одновременном приёме карбамазепина и у 11,5 % пациентов, не принимавших карбамазепин). Интервал PR Удлинение интервала PR связывают с приёмом эсликарбазепина. В то же время возможно возникновение нежелательных реакций (например, AV-блокада, обморок, брадикардия). Побочные реакции, связанные с принадлежностью к классу карбоксамидов В ходе плацебо-контролируемых исследований программы применения эсликарбазепина ацетата при эпилепсии не наблюдалось таких редких побочных реакций, как угнетение функции костного мозга, анафилактическая реакция, системная красная волчанка или выраженная аритмия. Однако о таких реакциях сообщалось в связи с окскарбазепином. Поэтому нельзя исключать такие реакции при лечении эсликарбазепина ацетатом. При длительном применении в комбинации со структурно родственными противоэпилептическими лекарственными средствами – карбамазепином и окскарбазепином – сообщалось о снижении минеральной плотности костной ткани, остеопении, остеопорозе и переломах. Механизм влияния лекарственных средств на метаболизм костной ткани неизвестен. Дети В плацебо-контролируемых исследованиях, в которых участвовали пациенты в возрасте от 2 до 18 лет с парциальными судорожными приступами (238 пациентов, получавших эсликарбазепина ацетат, и 189 – плацебо), 35,7 % пациентов, получавших эсликарбазепина ацетат, и 19 % пациентов, получавших плацебо, имели побочные реакции. Наиболее распространённой побочной реакцией в группе эсликарбазепина ацетата были диплопия (5,0 %), сонливость (8,0 %) и рвота (4,6 %). Профиль побочных реакций эсликарбазепина ацетата в целом схож в различных возрастных группах. В возрастной группе от 6 до 11 лет наиболее распространёнными побочными реакциями, наблюдавшимися более чем у двух пациентов, получавших эсликарбазепина ацетат, были диплопия (9,5 %), сонливость (7,4 %), головокружение (6,3 %), судороги (6,3 %) и тошнота (3,2 %); в возрастной группе от 12 до 18 лет – сонливость (7,4 %), рвота (4,2 %), диплопия (3,2 %) и утомляемость (3,2 %). Безопасность эсликарбазепина у детей младше 6 лет не установлена. Профиль безопасности эсликарбазепина ацетата в целом был схож у взрослых и детей, за исключением возбуждения (часто – 1,3 %) и боли в животе (часто – 2,1 %), которые чаще возникали у детей, чем у взрослых. Головокружение, сонливость, вертиго, астения, нарушение походки, тремор, атаксия, нарушение равновесия, размытость зрения, диарея и сыпь реже возникали у детей, чем у взрослых. Гипонатриемия возникала только у взрослых. Аллергический дерматит (редко – 0,8 %) отмечался только у детей. Сообщение о подозреваемых побочных реакциях. Сообщение о побочных реакциях после регистрации лекарственного средства имеет большое значение. Это позволяет проводить мониторинг соотношения польза/риск при применении данного лекарственного средства. Медицинским и фармацевтическим работникам, а также пациентам или их законным представителям следует сообщать обо всех случаях подозреваемых побочных реакций и отсутствия эффективности лекарственного средства через Автоматизированную информационную систему по фармаконадзору по ссылке: https://aisf.dec.gov.ua

2 лет.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

По 30 таблеток в контейнере из полиэтилена высокой плотности с крышкой, недоступной для открывания детьми. По 1 контейнеру в картонной коробке (для дозировки 200 мг и 400 мг). По 30 или 90 таблеток в контейнере из полиэтилена высокой плотности с крышкой, недоступной для открывания детьми. По 1 контейнеру в картонной коробке (для дозировки 800 мг).

По рецепту

Д-р Реддис Лабораторис Лтд.

Производственный участок - 1 СЕЗ, Участок № 57 - 59, 60, 62 и 72, Сектор № 9 - 14 и 17 - 20, Девуниполаваласа (В), Ранасталам (М), Шрикакулам Дистрикт, Андра Прадеш, 532 409, Индия. О побочной реакции или отсутствии эффективности при применении лекарственного средства Вы можете сообщить по телефонам (круглосуточно): +380 44 207 51 97 или +380 50 414 39 39; а также по электронному адресу: DrugSafetyUa@drreddys.com